Блог Ярини Племи: Самооcвіта

САМООСВІТА УЧИТЕЛЯ

«Вчити самого себе» - девіз кожної особистості. Але найактуальнішим він стає для педагогів, бо внаслідок їхньої наближеності до молодого покоління відбувається безпосередній вплив на розвиток особистості дитини. Саморозвиток, самоактуалізація та самореалізація вчителя сприяє саморозвитку, самоактуалізації та самореалізації учня.

Самоосвіта – це усвідомлена потреба в постійному вдосконаленні своєї професійної діяльності з акцентом на її соціалізацію, на створення умов для розвитку особистості і соціально згначущих якостей особистості вчителя та особистості кожного учня.

Самоосвіта – постійна діяльність учителя, спрямована на розширення та поглиблення знань і вмінь, підвищення рівня предметної підготовки.

Самоосвітня діяльність учителя включає:

Ø науково – дослідницьку роботу з проблеми;

Ø вивчення наукової, методичної та навчальної літератури;

Ø участь у колективних і групових формах методичної роботи;

Ø вивчення досвіду своїх колег;

Ø теоретичну роботу і практичну апробацію власних матеріалів.

Організація самоосвіти вчителя залежить від рівня його підготовки, визначення проблем, мети удосконалення його педмайстерності, вибору форм і способів узагальнення досвіду, опанування методики впровадження самоосвітньої діяльності через такі етапи.

1. Діагностичний:

§ діагностика утруднень педагога;

§ розробка концептуальних основ;

§ участь у навчальних і установчих семінарах.

2. Організаційний:

§ створення матеріальних умов;

§ підготовка науково – методичних матеріалів, інструментарію;

§ мотивація.

3. Практичний:

§ послідовне вирішення всіх завдань;

§ моніторинг;

§ корекція.

4. Узагальнювальний:

§ дослідження ефективності;

§ аналіз результатів;

§ розробка прогнозу.

Критерії оцінювання результатів самоосвіти

1. Педагогічний (освітні програми і технології, рівень навченості учнів).

2. Психологічний (рірень психофізіологічного комфорту, розвиненість професійних особистісних якостей).

3. Соціально – психологічний (характер взаємин між учасниками навчально – виховного процесу, розширення комунікативного простору).

4. Соціальний (рейтинг педагога).

5. Науково – методичний (підвищення кваліфікації, авторські програми, впровадження педагогічних технологій, активність у науково – методичній роботі).

Показником ефективності педагогічної самоосвіти є якість організованого вчителем навчально – виховного процесу та особисте самовдосконалення. Етапи саморозвитку та самовдосконалення педагога можна представити у вигляді спіралі. Не існує меж саморозвитку особистості. Виток спіралі представляє рівень саморозвитку на кожнеому етапі, що призводить до самокорекції та стрімкого стрибка на новий, ще вищий виток. Стрижнем цієї спіралі є системна особистісно зорієнтована самоосвіта педагога.

Самоосвітня діяльність – один з індикаторів професійно – педагогічної компетентності вчителя. Рефлексія особистої діяльності згідно з індикаторами моніторингу за всіма видами компетентності повинна проводитись учителем кожного року. Результати самооцінки зіставляються з результатами експертної оцінки, на основі отриманих даних плануються заходи щодо самоосвітньої діяльності вчителя та корекційні заходи з боку адміністрації.

Оцінна шкала

стану вмінь вести плани виконання післякурсових завдань та роботи над темою самоосвіти

1. Наявність планів. Змістова орієнтація планів відповідно до етапів реалізації. Конкретність запланованих заходів. Планування на підставі аналізу.

2. Відображення у планах державних, регіональних, міських та шкільних документів.

3. Відповідність теми самоосвіти темі післякурсової роботи.

4. Відпрацювання теоретичного матеріалу.

5. Ознайомлення з ППД за даною темою.

6. Впровадження теми самоосвіти на уроках.

7. Реалізація післякурсової теми в позакласних заходах.

8. Узагальнення матеріалів за післякурсовою тематикою.

9. Поширення досвіду за післякурсовою тематикою.

10. Відстеження результатів роботи за післякурсовою темою.